ПОШУК:

Untitled Document

Приклад деяких справ :

 • Справа користувача А.
Інвалід 2-ої групи, користувач психіатричної допомоги, внаслідок свого хворобливого стану, коли він не розумів значення своїх дій, уклав на невигідних для себе умовах договір міни з громадянкою С.
Відповідно до цього договору він був позбавлений частини будинку загальною площею 56,8 кв.м. з погосподарськими будівлями і земельної ділянки площею 0,7 га . Натомість отримав однокімнатну квартиру загальною площею 35,5 кв.м., тобто фактично здійснив угоду на вкрай невигідних для себе умовах.
Центром правозахисту була підготовлена позовна заява до суду на підставі вимог ст.55 чинного на той час Цивільного кодексу УРСР.
По даній справі відбулося 3 судових засідання.
Рішенням Староміського районного суду м.Вінниці від 27 листопада 2003 р. позов користувача А. було задоволено. Вищезгаданий договір міни визнано недійсним. Рішення суду вступило в законну силу і знаходиться на стадії виконання .
 • Справа Б. та її неповнолітнього сина
Інвалід 2-ої групи Б. та її неповнолітній син (1989 року народження) інвалід дитинства є користувачами психіатричної допомоги. Обидва відносяться до категорії осіб, які мають пільги щодо безоплатного користування лікарськими засобами за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування. Починаючи з січня 2003 року, протягом 10-ти місяців Вінницьке районне територіальне медичне об'єднання (далі РТМО) відмовило Б. та її неповнолітньому синові у проплаті вартості ліків.
Свою відмову в здійсненні оплати вартості ліків, РТМО пояснювало недостатнім бюджетним фінансуванням з боку Вінницької районної ради, яку також заявлено відповідачем по справі.
Центр правозахисту зібрав необхідні матеріали, підготовлена і подана
15 листопада 2003 р. до суду позовна заява “Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди” до Вінницького РТМО і Вінницької районної ради на суму 4352 грн. матеріальної шкоди і 2000 грн. моральної шкоди для кожного позивача, а всього на суму в 8352 грн.
Під час розгляду справи у Ленінському районному суді м. Вінниці відповідач частково визнав позов. Після судового засідання відповідач запропонував залагодити цю справу мирною угодою, тобто відповідач запропонував відшкодувати матеріальну шкоду шляхом надання фінансової допомоги від депутатів районної ради Вінницького району за умови, що позовна заява буде забрана з суду. Позивач погодився на це. На сьогоднішній день позивач вже отримав 2/3 позовної суми.
 • Справа неповнолітнього користувача Д.
Д. (1991 року народження) з 4-х років є користувачем психіатричної допомоги. Його інтереси представляє матір, яка звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування. Підставою слугувало те, що органи охорони здоров'я не проплатили синові ліки. Д. користується правом безкоштовного одержання відповідних ліків і має їх обов'язково приймати.
Мати неповнолітнього хлопця змушена була протягом останніх років постійно купляти ліки за власний кошт і зберегла квитанції і рецепти.
Справа розглядається судом вже другий рік. Відповідачами у справі судом визнані:
- управління охорони здоров'я Вінницької обласної державної адміністрації (далі ОДА);
- Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім.О.Ющенка
- відділ охорони здоров'я Вінницького міськвиконкому.
07.05.2003 р. позов матері неповнолітнього користувача Д. було задоволено і стягнуто з Вінницької обласної психоневрологічної лікарні
ім. О. Ющенка на її користь за заподіяну матеріальну шкоду 2650 грн. 97 коп. Та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вказане рішення було оскаржене лише Вінницькою обласною психоневрологічною лікарнею ім. О.Ющенка, яка, визнаючи обґрунтованість позову, вважала, що відповідальність у справі має нести лише облуправління охорони здоров'я Вінницької ОДА. Ми разом із матір'ю Д. також погоджувалися з доводами лікарні.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 30.10.03 рішення суду від 07.05.03 було скасовано, справа направлена на новий розгляд і знаходиться в стадії розгляду у Ленінському районному суді м. Вінниці.
Під час розгляду справи судом було порушено права позивача на правову допомогу. Адвокат Палій В.М. та соціальний працівник Центру правозахисту ГО”Відродження” Імереллі Р.Е. заявили протест на неправомірні дії суду та подали заяву про відвід та самовідвід судді. Суд прийняв відвід. Справу передано на розгляд іншому судді Ленінського суду м. Вінниці.
 • Справа користувача Ж.
Інвалід 3-ої групи Ж., користувач психіатричної допомоги, з 1974 року знаходиться на диспансерному обліку в обласній психоневрологічній лікарні
ім. О. Ющенка. Проживав у двокімнатній квартирі з 1988 р. і був єдиним приватним власником цієї квартири.
До центру правозахисту звернулася за допомогою мати Ж.. з питань незаконного позбавлення її сина житла.
Проживаючи лише на пенсію в 96 грн. і маючи велику заборгованість по квартирній платі, яку не було чим погасити, Ж.. в листопаді
2003 року впустив до свого помешкання гр. М. із співмешканкою Ю., які обіцяли йому гроші, харчування та підтримку.
Проживаючи разом з користувачем, знаючи про його хворобу, використовуючи фізичний та психічний тиск, погрожуючи фізичною розправою М. пиячив сам і почав споювати користувача Ж., доводячи таким чином його до стану судомних нападів, внаслідок яких відбувається відмирання клітин головного мозку, що в подальшому призводить до характерологічних змін особистості.
Із заяви та пояснень користувача Ж. випливає, що 20.01.2004 р. М., погрожуючи йому насиллям, напоїв його горілкою. Ж. від цього чомусь втратив свідомість, проспав добу і погано пам'ятає, що з ним далі робили. Зі слів користувача Ж., М. примусив його підтвердити, що він начебто є його племінником. Погано пам'ятає, як він щось підписував і чи одержував гроші „...все було як в тумані. Я геть не задумувався про майбутнє. Після цього, М. на машині завіз мене в село Г., знову купив горілки. Коли я прокинувся, не було вже ні М., ні моїх грошей...”
Як зараз з'ясовується, 22-23 січня 2004 р. М. організував продаж вказаної квартири користувача Ж, котрий не усвідомлюючи значення своїх дій або знаходячись у стані, коли він не міг керувати ними, підписав договір купівлі-продажу квартири. Згідно з довідкою Вінницького ОВБТІ № 1777 від 03.03.2004 р. станом на 3 березня 2004 р. власником цієї квартири є громадянин С. (суб'єкт підприємницької діяльності з агентства нерухомості „Х”) на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого приватним нотаріусом М-к від 23.01.2004 р.
З наведеного виходить, що М. діяв разом із співмешканкою Ю. і знав С. - працівника агентства нерухомості „Х”, котрий відігравав головну роль у цьому угрупуванні. Звичайно, що працівники агентств нерухомості тісно пов'язані, зокрема і забезпеченням клієнтами та розподілом прибутків, з приватними нотаріусами, котрим виявилася М - к., без допомоги котрої злочин не відбувся б.
Таким чином, використовуючи тяжку і невиліковну хворобу Ж, шляхом споювання алкоголем або із застосуванням невідомих препаратів, М. разом із співмешканкою та С. за допомогою сфальсифікованих документів фактично відібрали в нього квартиру, позбавивши цього тяжко хворого інваліда права на житло. Потім вже, як свідчать навіть ще поверхово зібрані нами матеріали, М. знову якимось напоями „нейтралізував” користувача Ж, привласнив 8000 доларів США (більше 42400 грн.) і використав їх на власні потреби чи розділив із спільниками.
Таким чином, було порушено і конституційні права та свободи користувача Ж., що передбачені статтями 3, 28, 29, 33 Конституції України.
Центром правозахисту підготовлена за підписом голови Вінницького міського громадського фонду захисту та рекреації хворих на епілепсію “Відродження” Імереллі Р.Е. позовна заява до Замостянського районного суду м.Вінниці про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Постає питання про забезпечення даного позову у зв'язку з тим, що С., який явно незаконно придбав квартиру у м. Вінниці, спішно завершує в ній ремонт і має намір її перепродати найближчим часом.
Одночасно, відповідно до вимог статей 94, 95, 97 і 98 КПК України подається заява про злочин в УБОЗ УМВС України у Вінницькій області за фактами крадіжки, можливо і шахрайства в особливо великих розмірах, вчинених організованою групою на суму понад 42400 грн. за ознаками особливо тяжких злочинів, що передбачені ч.5 ст.185 і ч.4 ст.190, можливо й інших, КК України, вчинених 22-23 січня 2004 року стосовно психічно хворого Ж.. шляхом незаконного відчуження його 2-х кімнатної квартири
в м. Вінниці.
Ми вважали за необхідне, також у зв'язку з тим, що вказане організоване злочинне угрупування безкарно продовжує діяти, є небезпечним і для потерпілого, і для свідків та заявників, ставити відповідно до вимог ст.52-1 КПК України питання про забезпечення безпеки всіх означених осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

 
Україна, 01023, Київ, вул. Леоніда Первомайського 9А Тел/факс (380 44) 234 93 64, 234 84 02